Месяц: Март 2024

 З 15.03 по 18.03 педагоги нашого навчального закладу мали змогу бути учасниками майстер-класів, що проводилися колегами — педагогами.🏆
⚽»Нетрадиційне обладнання для змагальних ігор» — провела інструктор з фізичного виховання Владлена Єлісєєва.
🎼»Інновації в музичній діяльності» — провела музичний керівник Світлана Ямпольська.
🇺🇦»Створення леп-буку «Моя країна — Україна»» — провела вихователь Оксана Нікітюк.

 1. Говоріть з дітьми про Батьківщину. Дехто з батьків вважає, що говорити з дітьми про Батьківщину зайве, або ще зарано. Однак цінність сімейних бесід і розмов саме в тому, що відбуваються вони у безпосередній і довірливій атмосфері. І тоді розумне і влучне слово батька або матері, дідуся чи бабусі про Батьківщину глибоко входить у свідомість та серце малюків. Способи вирішення виховних завдань у родині дуже різноманітні, це: батьківський авторитет, домашній побут, духовний і моральний клімат родини, праця, навчання, звичаї і традиції; суспільна думка, преса, радіо, телебачення, література, заняття спортом, свята тощо.
2. Відзначайте загальнонаціональне свято — День Незалежності України. Доцільно започаткувати сімейну традицію щорічного святкування Дня Незалежності України: побувати на святкових заходах у дитячому садку, у рідному місті та за можливості брати в них участь; переглянути запис військового параду чи святкового концерту. Це сприятиме формуванню патріотичних почуттів у підростаючого покоління.
3. Говоріть про патріотичні справи батьків, розмірковуйте над минулим своєї Батьківщини. Розповіді й бесіди-спогади про патріотичні справи батьків та минуле країни є водночас і уроками мужності для дітей, і передачею естафети від покоління до покоління. У такі хвилини діти почуваються єдиним цілим, невіддільним від героїчного минулого своїх предків та героїв теперішньої війни. 4. Подорожуйте з дітьми Батьківщиною. Подорожуючи дорогами нашої Батьківщини, батьки і діти безпосередньо знайомляться з рідним краєм, культурою, його минулим і сьогоденням, відвідують меморіальні комплекси, які пробуджують у дитячих серцях скорботу по полеглих, любов і повагу до людей, що вибороли та виборюють для них свободу і незалежність. Такі подорожі будуть відігравати неоціненну роль у патріотичному вихованні дошкільників. 5. Залучайте дітей до творів української літератури і мистецтва. Після прочитання патріотичної літератури, розгляду ілюстрацій, репродукцій, фільмів, прослуховування музики і пісень, перегляду танців і вистав патріотичної тематики діти ніколи не залишаться байдужими, а обов’язково переймуться долею героїчних людей. 6. Будьте готові відповісти на запитання, навести приклади й докази, щоб переконати дітей в істинності або хибності їхніх суджень. Дошкільний вік — це вік «чомусиків», у яких десятки найнесподіваніших і найрізноманітніших запитань. І відразу у них свої міркування і висновки: правильні, неточні або помилкові. Тому батьки мають завжди бути готовими відповісти, навести приклади й докази, щоб переконати дітей в істинності чи хибності їхніх міркувань. Важливо, щоб у родині усвідомлювали позитивний і негативний впливи літератури, мистецтва, засобів інформації на патріотичне виховання дітей.
7. Залучайте дітей до сімейних традицій, звичаїв, обрядів, свят.  Це — важливі засоби зміцнення родинних зв’язків та національно-патріотичної свідомості різних поколінь. Родинні традиції є своєрідним засобом захищеності кожного члена родини, позитивного сприймання світу, створення неповторних дитячих спогадів, власного самоствердження у суспільстві. 8. Виховуйте шанобливе ставлення до національних символів і святинь народу. Саме в родинному середовищі дитина вперше дізнається про народні символи: батьківську хату, вишитий рушник, сорочку, материнську пісню, вербу і калину, хрещатий барвінок, писанку і лелеку, хліб на столі… Всі вони — наші давні обереги. Родина плекає любов і повагу до них. Якщо за сімейним обіднім столом дитині показувати приклад бережного ставлення до хліба, то, безумовно, дитина в дитячому садку, а потім у школі й у дорослому житті з повагою ставитиметься як до самого хліба, так і до людей, які його виростили, і до землі, на якій він ріс, до свого краю, народу. Батьки також мають формувати у своїх дітей шанобливе ставлення до державних символів: Гімну, Прапора, Герба України.
9. Будьте взірцем для наслідування, відповідальними й обережними у своїх діях. Щоб виховати патріотичні почуття у дітей, потрібно самим ними володіти. Виховання прикладом передбачає створення взірця для наслідування. Діти копіюють усе підряд: і позитивне, і негативне. Чесність, правдивість, працьовитість, щедрість, скромність, совісність, розсудливість — усе це позитивні взірці для наслідування. Якщо батьки чесно працюють на виробництві чи в іншій сфері діяльності, є порядними людьми, позбавлені шкідливих звичок, то вони мають високу репутацію. Тому вони мають моральне право вимагати від своїх дітей підтримувати свою честь, гідність, репутацію. Завдання батьків — показувати позитивний приклад, з якого дитина могла б переймати найкращі риси, що забезпечить неперервність традицій від покоління до покоління. 10. Розширюйте коло спілкування дитини з дорослими й однолітками, представниками інших національностей, обмінюйтеся досвідом із представниками інших сімей і родин, пізнавайте їхню духовну спадщину та поширюйте свою. 11. Використовуйте різні форми взаємодії з дітьми. Для національно-патріотичного виховання дітей у родині використовуйте різні форми взаємодії: власні бесіди-спогади; подорожі рідною країною; створюйте сімейні літописи; залучайте дітей до трудових справ; використовуйте твори літератури і мистецтва; беріть участь у масових заходах з нагоди національних і державних свят;  долучайтеся до допомоги армії , донатьте, пояснюючи дітям для чого ви це робите , співпрацюйте з дошкільним закладом тощо. Якщо у родині виховують дітей різного віку, то обирайте форми і методи національно-патріотичного виховання, враховуючи вікові, психологічні та інші особливості кожної дитини. Порадник складений за парціальною програмою «Україна — моя Батьківщина» О. Каплуновської